Після подання заявки банк має змогу з’ясувати основну інформацію про потенційного клієнта на основі даних – наприклад, що він неодружений чоловік у віці 29 років, який проживає з батьками, його готівкові кошти становлять мінімальний необхідний внесок, він працює за трудовим договором у компанії середнього розміру і має кредитну картку, на яку щомісяця надходить заробітна плата. Аналіз баз даних, таких як БIK, дає банку ширше поле зору. Завдяки їм банк дізнається про кредитну історію клієнта і з’ясовує, наприклад, що він не дуже часто користується покупками в розстрочку, а коли користується, то вчасно сплачує свої зобов’язання і розмір ліміту на кредитній картці відповідає декларації клієнта. З баз даних БІК банк також може дізнатися, чи не перебуває клієнт у процесі споживчого банкрутства, а також скористатися скорингом, який пропонує БІК. Інша установа – Бюро економічної інформації – може бути використана банком для отримання інформації про несплачені штрафи, боргові зобов’язання (комунальні послуги, орендна плата тощо). З Бази даних документів з обмеженим доступом банк дізнається, чи документи, якими користується клієнт, є актуальними і не мають обмежень, а з Банківського реєстру польських банків банк отримає інформацію про порушення в обслуговуванні кредитних зобов’язань, прострочення яких було значним і може вже не бути видимим у базі даних BIK. Якщо результати перевірки заявки будуть позитивними, клієнт пройде наступний етап якісного аналізу. На основі першої частини банк розробить профіль клієнта, щоб порівняти його з групами клієнтів, кредитні історії яких у нього вже є, і оцінити ймовірність погашення зобов’язань конкретним клієнтом. Однак банки не розголошують, що саме вони оцінюють і наскільки вагомою є загальна оцінка – це їхня таємниця.
